Серед мотивів, що спонукали Ісмагілова взяти до рук зброю, була історія його власної родини. "Москалі (росіяни - ред.) ось уже століття приходять до моєї сім'ї, руйнуючи та відбираючи все, що належить нам і має для нас якусь цінність", - каже Саід Ісмагілов.

Саїд Ісмагілов зараз служить у бригаді парамедиків. "Моє завдання - швидко доставити поранених солдатів у медпункт і стежити за дорогою. Я за кермом, тому майже не дивлюся в очі пораненим", - каже він.

Чоловік пояснює, що до 24 лютого він не міг уявити собі, що буде спокійно дивитися на тяжкопоранених або чути звуки вибухів поблизу. "А виявилося, що можу, - каже Саїд. "Я був муфтієм до війни, розумієте? Я зустрічався з королями, президентами, міністрами і депутатами. А тепер виявляється, що я можу жити на морозі, без опалення та електрики, по коліно в багнюці".

Ісмагілов також розповідає про безжальні атаки російських військ під Бахмутом, коли армія супротивника кидає всі засоби й особовий склад на захоплення міста, не дбаючи про втрати. І про безглузді атаки росіян на житлові масиви, де ще залишилися мирні жителі. "У них справді настільки низький рівень моралі, що вони скоюють свої жахливі злочини і абсолютно не дбають про це", - зазначає Саід.

Муфтій Саід Ісмагілов поділився особистими причинами, які спонукали його битися в цій війні проти російських загарбників. Головне це те, що мусульмани України не хочуть російської окупації. "Росія є недружньою та нетерпимою до ісламу країною", - каже він. "Зокрема, сьогодні російські війська продовжують репресії проти кримських татар в окупованому Криму".

І ще одна причина - це десятиліття репресій з боку Росії. Сім'я Ісмагілова була змушена переїхати з російського міста Пенза на Донбас, щоб вижити під час розкуркулення (радянська кампанія політичних репресій проти заможних селян та їхніх родин - прим. ред.). У 2014 році Саїду довелося покинути свій рідний Донецьк через переслідування з боку росіян.

"У вересні 2014 року я дізнався від друзів, що перебуваю в "розстрільному списку" російських окупантів. Я швидко зібрав речі і вирушив до Маріуполя, який на той момент уже був звільнений", - згадує Саїд. Чоловік зміг пройти через російський блокпост, оскільки у них у списку було його духовне ім'я - Саїд Ісмагілов, а не те, яке було написано в його документах. Пізніше чоловік переїхав жити в Бучу - а 2022 року росіяни дісталися і туди, розграбувавши його квартиру.

Не кожен може бути воїном, зазначає Саід. Але кожен має допомагати Україні в міру своїх сил і можливостей.

"Я не сумніваюся в нашій перемозі. Я хочу сказати всім солдатам, захисникам, волонтерам, і всім тим, хто так чи інакше допомагає нашій країні, що перемога не починається зі зброї. Вона починається в наших думках і серцях", - каже Ісмагілов.