У 1882 році губернатор підписав рішення про створення в місті Ізюмі реального училища. До цього в Ізюмі працювало тільки жіноче училище, в якому здобували освіту 39 учениць із дворянських родин. Після підписання указу почалося будівництво училища. Навчальний заклад було відкрито 15 серпня 1882 року. До нього прийняли 100 учнів. В училищі був підготовчий клас, 6 основних класів і один додатковий. Тут працювало дві бібліотеки - одна з них була фундаментальною, у ній містилося близько 3 тисяч томів різної літератури, і друга бібліотека була учнівською, у ній зберігалося близько 1000 томів. У фундаментальній бібліотеці були книги художнього та історичного змісту, художня література. Користуватися бібліотекою мали змогу вчителі та учні старших класів з дозволу класного керівника. У реальному училищі вивчали три іноземні мови, малювання, креслення, математику, фізику, хімію. Поруч з училищем був ботанічний сад і метеостанція. Викладачі училища організовували літературні та музичні вечори, виступи духового оркестру і хору. У реальному училищі навчалися переважно діти заможних батьків.

5 березня 1917 року біля цієї будівлі відбувся мітинг трудящих.

У 1918 році в училищі проводила засідання фракція більшовиків. У 1919 році тут працював штаб 13-ї армії, яка вела боротьбу з білою армією. У 1920 році в колишньому реальному училищі був технікум і працював робітфак. У 1920 році п'ять класів реального училища в Ізюмі закінчив Дмитро Іванович Турбін.

У 1925 році тут відкрилася семирічна українська школа № 1.

У 1934 році на першому поверсі будинку було відкрито російську школу № 4. Директором школи стала Марія Іванівна Проценко.

До початку Великої Вітчизняної війни школа випустила два десятих класи. Після початку війни в будівлі обладнали госпіталь. Школа стала розташовуватися по вулиці Гоголя, Соборній і Пушкіна. Під час окупації приміщення школи було зруйновано. 5 лютого 1943 року під час відступу німецькі війська підпалили будівлю школи. Відбудова та відновлення будівлі тривали в 1950-1951 роках. У 1950-1960 школа використовувалася як база для Харківського педагогічного інституту, тут проходили практику майбутні філологи.

У цій школі навчалися: М. А. Скрипник, П. Є. Шелест, український письменник і вчений Д. Я. Шлапак, В. Кузнєцов, академік В. Кононенко, В. Литвин, М. Шпанович, О. Журов, О. Лукашова, О. Дорошенко. Зараз у цій будівлі знаходиться загальноосвітня школа № 4 міста Ізюма.

Будівля реального училища в Ізюмі була побудована в стилі класицизму. Будова визнана історичною пам'яткою архітектури XIX століття.

Будівля після боїв за Ізюм під час вторгнення російських військ в Україну 2022 року
будівля була зруйнована під час боїв за Ізюм.