Громадський активіст та десантник Костянтин Васюк загинув 23 серпня 2022 року у бою з російськими окупантами на південному напрямку України. У червні чоловіку виповнилось 58 років.

Костянтин виріс у російськомовній сім’ї, навчався у «російській» школі, закінчив вище військово-політичне училище у тодішньому Ленінграді. Але став українським націоналістом та патріотом. Ще до початку війни Костянтин разом із братом створили у невеликій Калинівці, що на Вінниччині, успішне кондитерське підприємство. Солодощі їхнього бренду «Солодка хата» продавалися чи не у половині країни. Йому було що втрачати. Однак чоловік насамперед був патріотом і завжди боровся зі свавіллям влади, якщо вважав її дії антиукраїнськими.

«Я не байдужий до того, як живе мій народ, яка у нас влада. Я борюся за те, щоб державна влада жила інтересами людей. Головна мета для будь-якого націоналіста – досягнення національної і соціальної справедливості і нашій державі і розбудова української держави», – говорив Костянтин.

У Калинівці Васюк був відомий своєю активною громадянською позицією. З 2008 року очолював міську організацію ВО «Свобода». Брав активну участь у Помаранчевій революції та Революції гідності. Завжди був патріотом та відстоював інтереси України.

«Для батька революція почалась задовго до листопада 2013 року. Ще до Помаранчевої революції він казав, що ми з росіянами різні й наша війна триває століттями», – розповів син чоловіка Костянтин.

Після Майдану очолив Калинівську районну державну адміністрацію. Однак коли почалася російсько-українська війна, пішов захищати Україну у складі Збройних Сил. Йому аплодували підлеглі, знаючи, що їхній керівник йде боронити країну. Служив в інженерно-саперному батальйоні, був заступником командира батальйону з роботи з особовим складом. Цей підрозділ будував польові укріплення на Донеччині та Луганщині по всій лінії фронту.

Син чоловіка – Костянтин Васюк-молодший – тоді навчався у Ягеллонському університеті у Кракові. Він взяв академічну відпустку та вирушив добровольцем на фронт у складі штурмової роти «Карпатська Січ», тоді – 93-ї окремої механізованої бригади.

«Батько мав військову освіту, на фронт прийшов зі званням старшого лейтенанта. Був заступником командира роти. За два місяці дослужився до заступника командира батальйону. Їх підрозділ будував опорні пункти, бліндажі, траншеї, укріплення. Наші позиції знаходились відносно недалеко, тому тато періодично до мене приїжджав», – зазначив син Костянтина.

За словами друзів, у цивільному житті чоловік був успішним підприємцем та меценатом. Костянтина Васюка неодноразово обирали депутатом міської та районної рад. Він був членом виконавчого комітету Калинівської міської ради.

З початком повномасштабної війни Костянтин повернувся до ЗСУ, щоб знову гнати ворога з українських земель. Він служив у десантно-штурмових військах: спочатку у 95-й бригаді, потім у 46-й. Брав участь у звільненні Макарова на Київщині. Тоді отримав поранення та контузію.

У шпиталі чоловік пробув лише два тижні, а потім – знову на службу. У складі 46-ї ОДШБр Васюк вирушив захищати південні області країни. Там він прийняв свій останній бій. 23 серпня 2022 року, у День державного прапора, Костянтин Васюк загинув під час танкового обстрілу.

У Костянтина залишилися дружина і троє дітей.