Життєпис

Максим Кривцов народився 22 січня 1990 року в Рівному. Його батько був продавцем преси, мати - шкільним бібліотекарем. Навчався в Рівненських загальноосвітніх школах № 23 і № 28. Закінчив технікум технологій та дизайну міста Рівне за спеціальністю "Виробництво нетканих текстильних матеріалів".

У 2014 році закінчив Київський національний університет технологій та дизайну, де вивчав проектування взуття та шкіряних виробів. Працював на Рівненській фабриці нетканих матеріалів, продавцем-консультантом, помічником майстра ательє, SMM-ником проєкту "Строкаті єноти".

Учасник Революції гідності. З 2014 - на фронті як доброволець; учасник АТО/ООС. Брав участь у бойових діях у складі 5-го батальйону ДУК "Правий сектор" (2014-2015), згодом - старший кулеметник у Бригаді швидкого реагування Національної гвардії України (2016-2019). Після демобілізації: контент-менеджер Центру реадаптації та реабілітації учасників АТО та ООС "ЯРМІЗ" і копірайтер Veteran Hub.

З початком повномасштабного російського вторгнення знову вступив до лав Збройних сил України.

Разом із Максимом 7 січня 2024 року загинув і його рудий кіт, якому він присвятив вірш. 11 січня відбулося прощання з військовим у Михайлівському Золотоверхому соборі, а потім на Майдані Незалежності в Києві. Похорон відбувся 12 січня в місті Рівне.

Творчість

Вірші писав із підліткового віку. Друкувався у збірках із творами інших авторів - "Книга Love 2.0. Любов і війна", "Там, де вдома: 112 віршів про кохання і війну", "Колискова 21-го століття Vol. 1: що тебе заколисує?".

Пісні на вірші Максима виконує український гурт "Yurcash" - "Панівна висота", "Він у ЗСУ, вона в ТрО", "Жовтий скотч" (звучить у фільмі "Наші Котики").

У 2023 році видав авторську збірку віршів "Вірші з бійниці", яку було визнано однією з найкращих українських книжок 2023 року за версією українського ПЕН.