Після 24 лютого Олександр "Терен" Будько вступив до лав ЗСУ без бойового досвіду і воював під Ізюмом. Під час звільнення Харківщини хлопець втратив обидві ноги. Нині він продовжує адаптацію до ходьби з протезами та проходить курс реабілітації у США. Ось історія незламного захисника України.

Підрозділ Олександра тримав лінію оборони в селі Вернопілля, Харківської області. Хлопець був командиром мінометного розрахунку. За час служби його підрозділу вдалося відбити 7 штурмів ворога. Поступово українське військо перейшло до масштабного контрнаступу. Був День Незалежності. Терен із побратимами переніс позицію в сусіднє село, рухаючись у бік Ізюму.

Олександр приліг відпочити в окопі. В обличчя світило сонце, і він вирішив повернутися на інший бік, де було більше тіні. Мить - і до окопу прилітає російський снаряд.

Терен згадує, що того дня не було жодних прильотів у його село. І що всі його товариші, на щастя, залишилися цілими. Потрапило саме в те місце, де він був. "Це навряд чи була робота дрона, оскільки занадто багато землі було вивернуто після вибуху. Ми не чули звуку. Секунда - і вибух.

Хлопця евакуювали в прифронтову зону, у відділ екстреної хірургії. Вона була за 15 кілометрів від села, де перебував Олександр. Потім перевели до Харкова, де військовий пробув кілька днів. Там робили тільки перев'язки без хірургічного втручання. Після Харкова Терен потрапив до госпіталю в Полтаву.