Оскільки бої затягнулися, Росія тяжіє до тактики, яка за задумом завдає шкоди цивільному населенню. Зокрема, Росія тримає в облозі українські міста, перекриваючи шляхи постачання та відходу мирних жителів, завдаючи ракетно-бомбових ударів з повітря, землі та моря. Мета стратегії – придушити бажання українських захисників воювати, у тому числі шляхом завдавання масового болю мирному населенню. Результат був кошмарним: дивовижний відтік українських біженців і величезні страждання для багатьох із тих, хто не хотів чи не міг виїхати. У результаті взяти українські міста означає осадити їх — морити їх голодом, знищити їхню волю до бою і переїхати до власне міста лише після того, як його населення не бажає чинити опір або зовсім нездатне до боротьби.